Сл. і муз. Т. Петриненка 

Дороги іншої не треба, 

Поки зорить Чумацький Шлях. 

Я йду від тебе і до тебе 

По золотих твоїх стежках. 

Мені не можн ане любити, 

Тобі не можна не цвісти. 

Лиш доти варто в світі жити, 

Поки живеш і квітнеш ти!  

Україно, Україно,після далечі доріг 

Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг!  

Бо ми кохаєм до нестями 

І ще не скоро наш кінець, 

Ще, може, нешими серцями 

Розпалим тисячі сердець. 

Ще свічка наша не згоріла, 

Ше наша молодість при нас, 

А те, чи варте наше діло – 

То скажуть люди й скаже час.